Запобігання та протидія булінгу!
Булінг (у перекладі з англійської – хуліганити, грубіянити) визначається як утиск,цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.
3 головні компоненти боулінгу:
1) агресивна і негативна поведінка у стосунках;
2) така поведінка є навмисною і усвідомленою,агресор розуміє наслідки;
3) систематичність агресивних дій.
Форми булінгу: штовханина, стусани, застрибування на спину, затискання в куток, до стіни; пошкодження особистих речей; словесні чи письмові образи, погрози їх розповсюдження; переслідування, залякування, якими навмисно і систематично навіюється людині емоційна невпевненість.
Рекомендації:
1.Сказати чітко і впевнено агресору: «Ні (і не почуватися при цьому винним), зупинись, я повідомляю дорослих про це».
2.Термінове звернення до дорослих.
3.Відмова бути в ролі спостерігача.
4.Говорити спокійно і впевнено, не дозволяти принижувати себе.
5.Не звинувачувати себе ні в чому. Те, що відбулось, триватиме недовго.
ГОЛОВНЕ-НЕ МОВЧАТИ, а розповідати про це іншим. Учителі, класні керівники, практичний психолог, інші працівники закладу тебе захистять завжди.
Звертайся до 1) класного, керівника;
2) будь-якого учителя чи педагога навчального закладу;
3) практичного психолога, педагога-організатора;
4) заступника директора чи директора.
Одразу, не зволікай!!! Пам’ятай!!! Ти маєш право на допомогу!
За підсумками конференції щодо використання антибулінгового застосунку за участю народного депутата України Людмили Марченко, представників Міністерства освіти і науки України, Управління ювенальної превенції Національної поліції України,
пропонуємо познайомитись з застосунком «Як повідомити про булінг?»


.jpg)